Антон Слєпаков

Про роботу над україномовними текстами

Я почав писати українською ще в період підготовки альбому «Референс» 3 роки тому. Але то вже був хвіст альбому і мої експерименти були поставлені на тривалу паузу. Звичайно, через необізнанність чи відстутність фахової практики доволі часто проскакують певні русизми. Але я намагаюсь виправити це, консультуюсь і намагаюсь уникати помилок. А навіть якщо помиляюсь, в мене дуже крута редакторка — Наталка Галаневич, обов‘язково перепитає та виправить.

Зазвичай я пишу без словника, все як є. Доволі часто щось змінюю, можу безжально зарізати класний букворяд, якщо маю питання до нього, чи він перестає мене влаштовувати та задовільняти.

Про текст, над яким працював найдовше

Якщо чесно, в цей раз такого не було. Ми все робили натхненно та доволі швидко. Хлопці починали працювати над каркасом треку, а моя задача була закінчити текст до того моменту, поки треба йти в студію записувати вокал. Напевно найважче приходив та підганявся текст для композиції «Ендорсер». Але ми вирішили в процесі роботи, не включати її в альбом.

Про найдивніше місце написання пісні/тексту альбому

Майже всі тексти я придумав вдома, ніякої екзотики. «Не притулятися» — в експресі «Київ – Одеса», початок треку «Вовк» в літаку, повертаючись з Парижу. Але вдома все ж таки краще зосередитись та сконцентруватись.

Про історії, що вплинули на створення пісень

Всі історії створення та атмосферу підготовки «вогнепального» я спробував описати в таких собі «щоденниках альбому» під заголовком «вогнепальне та вісім ножових» у себе в fb. Рекомендую краще почитати там. Змістовно, детатль